Історична довідка

Історична довідка

Кролевецький районний суд

Сумської області

У архівних даних містяться згадування про діяльність Кролевецького районного суду ще у XVIII – XІX століттях.

На той час «Учреждением о губерниях» Катерини ІІ у 1775 році були створені повітові суди, серед яких діяв і Кролевецький повітовий суд.

Повітовий суд був судом першої інстанції. До його складу входили повітовий суддя і два засідателі, які обиралися дворянством повіту і затверджувалися губернатором. Указом Олександра І від 9 вересня 1801 року крім повітового судді і двох засідателів від дворянства додаються ще два засідателі, обрані від поселян, секретар та канцелярські служителя за штатом.

До 1831 року повітові судді обиралися на трирічний, а потім – на шестирічний термін дворянами, які мали право голосу у повітових зборах.

При повітовому суді існувала дворянська опіка. Ця установа була самостійною у виконанні своїх функцій, але ряд справ вирішувала за допомогою суду. Складалася вона з голови – предводителя дворянства, повітового судді та дворянських засідателів повітового суду.

Засідання повітового суду за звичайних обставин проводилися три рази на рік: перший – з 8 січня до Страсного тижня; другий – після Трійці до 27 червня і третій – від 2 жовтня до 18 грудня. В окремих випадках (за наказом губернатора чи іншої вищої інстанції) повітовий суд проводив додаткові засідання.

До компетенції повітового суду відносилися:

1) кримінальні та цивільні справи осіб усіх станів, крім купців та міщан, виключаючи справи, що складали предмет відомства особливих судових місць та установ або суду другої інстанції;

2) укладання кріпосних актів у межах та за правилами, що були викладені у Зводі цивільних законів;

3) утримання та збереження межових планів та книг;

4) розпорядження про введення у володіння нерухомими маєтностями, які знаходилися у повіті, в спадок, за купчими, закладними, дарчими записами та іншими актами.

Діяльність повітового суду знаходила своє відображення у журналі засідань. Кожна цивільна чи кримінальна справа, що була у провадженні суду, обов’язково містила виписки із журналів засідань щодо даного питання.

Коло питань, що вирішувалося повітовим судом, його повноваження, внутрішній розпорядок, склад висвітлювалися у так званих «книгах записів».

Повітові суди припинили своє існування в результаті проведення судової реформи 1864 року. Реформа проводилася поступово і ці суди були скасовані не одразу.

В якому році припинив свою діяльність Кролевецький повітовий суд невідомо.

Відомо, що протягом певного часу Кролевецький суд діяв як підкоморський. Так, указом Павла І «О востановлении в Малороссии правления и судопроизводства сообразно тамошним правилам и прежним обрядам» у 1796 році у повітах було відкрито виборні українським дворянством підкоморські суди, що розглядали межові справи. На території Сумщини діяло всього три таких суди: Глухівський, Конотопський та Кролевецький. Інформації про них збереглося дуже мало. Практично всі розглядувані Кролевецьким підкоморським судом справи присвячені розподілу маєтків між власниками або порушенню прав власності на землю, ліси тощо. У 1834 році ці суди були ліквідовані.

Дані про подальшу діяльність Кролевецького суду до 1943 року відсутні.

Указом Президії Верховної Ради СРСР "Про утворення Сумської області в складі УРСР" 10 січня 1939 року була утворена Сумська область з центром в м. Суми. 3 січня 1939 року, одночасно з утворенням Сумської області, почало діяти Управління народного комісаріату юстиції УРСР по Сумській області.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни у надзвичайно складних умовах відбудови народного господарства Української Радянської Соціалістичної Республіки з 1945 р. 1954 р. територія УРСР була поділена на 25 областей, однією з яких була Сумська область. До складу Сумської області входив Кролевецький район, на території якого діяв Народний суд Кролевецького району.

У зв’язку з Великою Вітчизняною війною, евакуацією органів радянської влади і тимчасової окупації території Сумської області німецько-фашистськими загарбниками Кролевецький суд припинив свою діяльність.

Відновлення роботи суду відбулося у жовтні 1943 року (згідно з архівними даними рішень, які збереглися на сьогоднішній день).Цю дату можна вважати датою заснування суду та початком функціонування Народного суду Кролевецького району Сумської області. Кролевецький суд неодноразово змінював свою назву.

З 1945 року по 1946 рік народний суд Кролевецького району підпорядковувався Управлінню народного комісаріату юстиції по Сумській області.

У 1946 році Управління народного комісаріату юстиції УРСР по Сумській області було перейменовано в Управління Міністерства юстиції (УМУЮ) УРСР при виконкомі Сумської обласної ради депутатів трудящих. До його функцій входило керівництво народними судами, забезпечення їх кваліфікованими кадрами, вивчення та узагальнення судової практики. Структура та штатна чисельність апарату суду затверджувалось начальником відділу юстиції облвиконкому.

З 1947 року народний суд Кролевецького району став підпорядковуватися Управлінню Міністерства юстиції Сумської області.

За радянського ладу (окрім періодів, коли вироки виносили не суди і судді, а надзвичайні комісії та особливі наради при Міністерстві внутрішніх справ тощо) запроваджувався принцип виборності суддів "трудящими із трудящих", який постійно пристосовувався до змін в організації радянської судової системи.

Професійна підготовка кандидатів у судді довгий час залишалась поза увагою. У першу чергу враховувалися моральні якості та ідеологічні чинники. При призначенні на посаду судді вирішальну роль відігравала належність до Комуністичної партії.

30 січня 1949 р. уперше відповідно до Конституції УРСР (ст. 108) і Закону РСР про судоустрій 1938 р. відбувалися вибори народних судів громадянами району на основі загального, прямого та рівного права при таємному голосуванні. Порядок виборів детально визначався у Положенні про вибори народних судів від 10 жовтня 1948 р. Народні судді та народні засідателі обиралися на три роки. Для кандидатів установлювався віковий ценз 23 роки.

До 19 грудня 1954 року на території району діяло дві дільниці народного суду.

Постановою Ради Міністрів УРСР «Про часткову зміну дислокації дільниць народних судів Української РСР» від 15 жовтня 1954 року №1652 друга дільниця народного суду у Кролевецькому районі була скорочена.

Усі документи, сформовані в результаті діяльності другої дільниці народного суду, були передані нарсуду першої дільниці.

Юрисдикція суду поширювалася на Кролевецький район Сумської області.

За Конституціями СРСР та УРСР до сфери діяльності народного суду входило відправлення правосуддя у кримінальних, цивільних та адміністративних справах.

Також суд здійснював:

- проведення профілактичної роботи по попередженню злочинності в районі, ведення прийому громадян;

- здійснення контролю за підготовкою кадрів та політично-виховної роботи  працівників суду;

- ведення і контроль роботи судових виконавців з виконання судових рішень і вироків.

Структура і штатна чисельність апарату суду затверджувалась начальником відділу юстиції облвиконкому.

На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1956 року "Про розширення прав обласних суді в і ліквідації управлінь Міністерства юстиції УРСР при обласних Радах депутатів трудящих" управління Міністерства юстиції по Сумській області ліквідовано і функції судового управління народними судами були передані обласному суду. Мін’юст УРСР отримав статус союзно-республіканського міністерства. На обласні суди покладалися не властиві для судових органів функції керівництва нотаріальними конторами, виконанням судових рішень і вироків у частині майнових стягнень, контролю за усією діяльністю народних судів, проведення в них ревізій. Народні суди отримали право призначати судових виконавців.

Народний суд Кролевецького району Сумської області розглядав кримінальні та цивільні справи. Робота була спрямована на боротьбу зі злочинністю, відшкодування збитків, заподіяних розкраданнями, на захист трудових майнових та житлових прав громадян, охоронюваних законом інтересів державних та громадських організацій.

Завдання правосуддя та нові засади реформування судової системи визначили прийняті наприкінці 1958 р. Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік, а також Закон "Про судоустрій УРСР" від 30 червня 1960 р. Зміни торкалися передусім організації та діяльності низової ланки судової системи. Замість дільничної системи народних судів встановлювалися єдині народні суди району чи міста, які тепер обиралися не на три, а на п’ять років. Народні засідателі обиралися на два роки зборами трудових колективів. Судові справи між суддями розподілялися за територіальним принципом, тобто за кожним суддею закріплювалася певна територія району (міста). Народні суди мали звітувати про свою діяльність перед відповідними Радами, а народні судді перед виборцями.

Підвищити роль громадськості у здійсненні правосуддя давали змогу керовані судами самодіяльні органи Ради народних засідателів. Відновили діяльність товариські суди, що виникли у 20-х роках для боротьби з порушниками дисципліни праці. Згідно з Положенням про товариські суди Української РСР від 16 серпня 1961 р. їм підсудні були справи про антигромадські вчинки й злочини, за скоєння яких не передбачалося кримінальне покарання. Товариські суди застосовували переважно заходи громадського впливу, а в разі необхідності могли порушувати клопотання перед народними судами про застосування кримінального покарання. Справи розглядалися колегіально трьома членами товариського суду.

Проте спроба децентралізувати управління судовою системою виявилася невдалою, і в 1962 році поновився попередній порядок загального керівництва судами з боку Мін’юсту та його органів.

Народний суд Кролевецького району діяв до його ліквідації 28 лютого 1963 року, коли відбулася реорганізація народних судів. Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року "Про укрупнення сільських районів Української РСР" на території Сумської області залишилось 10 районів, інші ввійшли до їх складу: Охтирський, Середино-Будський, Сумський, Лебединський, Буринський, Роменський, Білопільський, Глухівський, Кролевецький, Конотопський.

Указом Президії Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому. У зв’язку з створенням відділів юстиції структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року функції управління і організації народними судами передані відділу юстиції.

Згідно з Законом СРСР від 30.11.1979 року "Про Верховний суд СРСР" народні суди являлися низовим та основним ланцюгом радянської судової системи, так як саме вони розглядали як суд першої інстанції більшість цивільних та кримінальних справ. Крім того, народні суди вели виховну та роз’яснювальну роботу серед населення. При народних судах працювали судові виконавці, які виконували рішення суду та вироки.

У своїй діяльності суд з 1974 по 1988 рік підпорядковувався відділу юстиції виконкому Сумської обласної Ради депутатів трудящих (з жовтня 1977 р. Сумської обласної Ради народних депутатів).

Законом УРСР "Про судоустрій УРСР" в ред. 05.06.1981 р. було збережено раніше існуючий порядок обрання суддів та передбачалось, що районний (міський) народний суд утворювався в районі, місті (крім міст районного підпорядкування), районі в місті. Народні судді районних (міських) народних судів обиралися громадянами району, міста, району в місті на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п’ять років. Проте був змінений порядок обрання голови відповідного суду. У ст. 23 Закону було передбачено, що при обранні двох чи більше народних суддів районна, міська, районна в місті Рада народних депутатів затверджує на сесії голову відповідного районного (міського) народного суду з числа обраних народних суддів. Подання в цьому питанні вноситься начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів.

Згідно з законом УРСР "Про судоустрій Української РСР" від 05.06.1981 року організаційне керівництво щодо районних (міських) народних судів здійснювалось відділами юстиції виконавчого комітету обласної ради народних депутатів. На підставі цього була змінена назва суду на Кролевецький районний народний суд Сумської області.

Цим же Законом визначалося, що діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань на закріплений Конституцією України суспільний лад, його політичної та економічної систем; соціально-економічні, політичні та особисті права і свободи громадян; права і законні інтереси державних підприємств, установ, організацій, їх об’єднань, інших громадських організацій.

Правосуддя здійснювалося шляхом:

- розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних справ по спорах, що стосуються прав та інтересів громадян, державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об’єднань, інших громадських організацій;

- розгляду в судових засіданнях кримінальних справ і застосування встановлених законом мір покарання до осіб, винних у вчиненні злочину, або виправдання невинних.

Відповідно до Постанови ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 13 вересня 1988 року №272 "Про схему управління народних господарством Сумської області" та рішення Сумської обласної Ради народних депутатів від 09 листопада 1988 року "Про об’єднання відділів юстиції та ЗАГС облвиконкому в управління юстиції облвиконкому" відділ юстиції та ЗАГС облвиконкому були об’єднані в управління юстиції облвиконкому.

Після набуття Україною суверенітету у грудні 1991 року в органах влади всіх рівнів відбувається реформування. Здійснюється удосконалення судової системи, діяльності судів.

Згідно Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Українськї РСР "Про судоустрій Української РСР", Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української РСР від 17 червня 1992 року №2464-12 судовий процес проводиться суддею одноособово за участю прокурора, адвокатів, секретаря. Народні засідателі участі у судовому процесі не приймають. Це знайшло відображення і у назвах судів.

Відповідно до Закону України "Про представника Президента України" та Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону від 05.03.92 року №2167-ХІІ, Указу Президента України "Про положення про місцеву державну адміністрацію" від 14.04.92 року №252 та розпорядження представника Президента України в Сумській області від 24.04.92 р. №12 "Про припинення діяльності облвиконкому та створення Сумської обласної державної адміністрації" виконавчий комітет Сумської обласної Ради народних депутатів ліквідовано, а на його базі створено Сумську обласну державну адміністрацію.

Згідно розпорядження представника Президента України в Сумській області "Про структуру обласної державної адміністрації" від 18.05.92 р. №44 на підставі "Положення про місцеву державну адміністрацію" до складу обласної державної адміністрації за принципом подвійного підпорядкування включено управління юстиції.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР "Про судоустрій Української РСР" від 24 лютого 1994 року №4017 назву "народні суди" було змінено на назву "районні, місцеві суди" внаслідок чого змінилась і назва "Кролевецький районний народний суд Сумської області" на "Кролевецький районний суд Сумської області".

Відповідно до Указу Президента України від 18.05.94 р. №236/94 "Про управління юстиції Міністерства юстиції України" та розпорядження представника Президента України від 30.05.94 р. №172 з пункту 2 розпорядження представника Президента України "Про структуру обласної державної адміністрації" від 18.05.92 р. №44 було виключено управління юстиції, яке підпорядковувалось обласній державній адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.

Законом України "Про судоустрій України" в ред. від 24.02.1994 р. передбачалось, що судді районних (міських) судів обираються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів строком на десять років. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, обираються на п’ять років. Голова районного (міського) суду і його заступник з числа обраних суддів затверджуються відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів за спільним поданням Голови Верховного Суду Республіки Крим та Міністра юстиції Республіки Крим, голови обласного Київського та Севастопольського міських судів і начальника управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

І, нарешті, із прийняттям Конституції України 28 червня 1996 року та прийняттям змін до Закону України "Про судоустрій" у редакції від 21.06.2001 року був встановлений порядок обрання (призначення) суддів місцевих судів. Зокрема, у ст. 22 зазначеного Закону передбачалось, що судді місцевих судів обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді місцевих судів, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на п’ять років у порядку, встановленому законом.

У зв’язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 16.05.2007 р. у справі за конституційним поданням Вищої юстиції про офіційне тлумачення положення частини п’ятої статті 20 Закону України "Про судоустрій України" (справа про звільнення судді з адміністративної посади), яким дано роз’яснення щодо відсутності повноважень у Президента України на призначення суддів на адміністративні посади, повноваження щодо призначення суддів на адміністративні посади до врегулювання цього питання в законодавчому порядку на підставі Рішення Ради суддів України "Щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та звільнення з цих посад" від 31.05.2007 р. №50 покладено на Раду суддів України.

Указом Президента України №641/2001 від 20.08.2001 р. "Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судів" було затверджено мережу та кількісний склад суддів місцевих судів України (в тому числі й Кролевецького районного суду Сумської області). Даним указом визнано таким, що втратив чинність Указ Президента №76/1996 від 22.01.1996 "Про затвердження мережі та кількісного складу суддів районних (міських) судів України".

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державну виконавчу службу» та Закону України «Про виконавче провадження» від 19 жовтня 2000 року №2056-ІІІ від судів було відокремлено Державну виконавчу службу. Від Кролевецького районного суду Сумської області відділилась державна виконавча служба у Кролевецькому районі.

7 лютого 2002 року Верховною радою України було прийнято новий Закон «Про судоустрій», статтею 3 якого визначалося, що суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Як і раніше Кролевецький районний суд розглядав цивільні, кримінальні та адміністративні справи.

На підставі названого вище Закону від 07.02.2002 року з 1 січня 2003 року функції по організаційному забезпеченню діяльності судів в Україні були покладені на Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління, які створювалися для організаційного забезпечення діяльності судів, здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів та працівників апарату судів.

У Сумській області з 01.01.2003 р. розпочав діяти територіальне управління Державної судової адміністрації в Сумській області.

З лютого 2004 року Кролевецький районний суд перемістився в інше приміщення: на вул. Франка, буд.13 в м.Кролевці (а до цього часу знаходився у м.Кролевці по вул.Радянській, 29).

У зв’язку з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України з вересня 2005 року Кролевецький районний суд почав розглядати справи за позовами, що надходили відповідно до указаного кодексу. Таким чином, суд здійснював правосуддя вже у цивільних, кримінальних, адміністративних справах та справах про адміністративне правопорушення.

Кролевецький районний суд здійснює прийом громадян, ведеться робота зі зверненнями громадян.

На даний час діловодство в суді ведеться на підставі Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 року з наступними змінами та доповненнями, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 жовтня 2010 року №30, погодженого Державною судовою адміністрацією України 26 жовтня 2010 року.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про граничну чисельність працівників апарату апеляційних та місцевих загальних судів» від 26 червня 2007 року №486-р, розробленого на виконання положень Законів України «Про судоустрій України», «Про доступ до судових рішень», процесуального законодавства, наказу ДСА України «Про граничну чисельність працівників апарату апеляційних та місцевих загальних судів» від 23.10.2007 року №672/к з 1 січня 2008 року до штатного розпису суду введено посади керівника апарату суду, консультанта з ведення кадрової роботи, головного спеціаліста з інформаційних технологій, судового розпорядника.

На виконання вимог Закону України "Про судоустрій та статус суддів" постановою Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2010 року №1097 "Про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності судів та визнання таким, що втратили чинність деяких актів Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" з 01 січня 2011 року існуюча посада помічника голови суду замінена на посаду заступника керівника апарату суду.

30 липня 2010 року набрав чинності новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 року №2453-VІ.

Відповідно до указаного Закону місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи і справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

Судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші, повноваження, визначені законом, здійснює суддя місцевого суду.

На сьогодні (з 2003 року) у Кролевецькому райсуді здійснюють правосуддя п’ять суддів, а до 1993 року тут працювало двоє суддів.

Кожний суддя має помічника, добір яких судді здійснюють самостійно. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Керівником установи є голова суду.

За головою суду закріплена представницька, адміністративна та контролююча функції. Так, голова суду:

- представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

- контролює ефективність діяльності апарату суду;

- забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

- контролює ведення в суді судової статистики;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Крім того, адміністративні повноваження, визначені головою суду, здійснює заступник голови суду.

Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який діє відповідно до Положення про апарат Кролевецького районного суду Сумської області, яке погоджено начальником ТУ ДСА України в Сумській області 25 жовтня 2012 року та затверджено рішенням зборів суддів Кролевецького районного суду Сумської області від 12 листопада 2012 року.

За цим Положенням у апараті Кролевецького райсуду утворено наступні відділи:

- канцелярія, до складу якої входять старший секретар суду, секретарі суду та секретар-друкарка;

- секретаріат, до складу якого входять секретарі судового засідання, консультанти та судовий розпорядник, інші державні службовці, а також працівники, які виконують функції з обслуговування апарату суду.

Для кадрового та фінансового обслуговування до апарату суду прикріплені помічники суддів.

Апарат суду очолює керівник апарату, який несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, яка введена в дію з 1 січня 2011 року відповідно до розділу XІІ Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 року №2453-VІ.

Керівник апарату Кролевецького районного суду та його заступник призначаються на посаду та звільняються з посад начальником Територіального управління ДСА України в Сумській області за поданням голови суду. Керівник апарату суду звітує перед зборами суддів про діяльність апарату суду.

Канцелярія суду діє відповідно до Положення про канцелярію Кролевецького районного суду Сумської області, погодженого головою суду та затвердженого керівником апарату суду 18 лютого 2012 року, згідно з яким канцелярія Кролевецького райсуду є самостійним структурним підрозділом (відділом) апарату суду, який здійснює організаційне забезпечення роботи суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і Положення про апарат Кролевецького районного суду.

Керівником канцелярії суду є старший секретар суду, якого наказом призначає керівник апарату суду, який здійснює безпосереднє керівництво діяльності структурного підрозділу,  підпорядковується і звітує керівнику апарату суду.

Канцелярія суду:

- забезпечує належну організацію роботи з документами в апараті суду, правильність їх оформлення та своєчасність проходження, приймання та реєстрацію;

- приймає закінчені провадженням судові справи до канцелярії, вносить інформацію про рух справ до обліково–статистичних карток;

- веде роботу по зверненню судових рішень до виконання, контролює одержання повідомлень про їх виконання та забезпечує своєчасне приєднання до судових справ;

- організовує прийом громадян, видачу копій судових рішень, інших документів, які зберігаються в канцелярії суду, та судових справ для ознайомлення учасникам судового розгляду відповідно до встановленого порядку; 

- організовує укомплектування архіву, підготовку документів та архівних справ для передачі їх у встановленому порядку на постійне зберігання чи знищення, а також забезпечує дотримання режиму секретності;

- виконує інші завдання, визначені Положенням про канцелярію Кролевецького районного суду.

Діяльність секретаріату суду визначена Положенням про секретаріат Кролевецького районного суду Сумської області, погодженого головою суду та затвердженого керівником апарату суду 18 лютого 2012 року.

Згідно з указаним Положенням секретаріат Кролевецького районного суду Сумської області є самостійним структурним підрозділом (відділом) апарату Кролевецького районного суду та здійснює організаційне забезпечення роботи суду відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про апарат Кролевецького районного суду та процесуальних законів.

Керівником секретаріату суду є секретар судового засідання, який здійснює також обов’язки, передбачені посадовою інструкцією секретаря судового засідання.

На теперішній час секретаріат Кролевецького районного суду виконує наступні завдання і функції:

- здійснює оформлення та розміщення списків справ, призначених до розгляду;

- забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами згідно з Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами та ведення журналу судового засідання;

- забезпечує виготовлення і направляє копії судових рішень сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі;

- організовує прийом громадян, видачу копій судових рішень, інших документів, які зберігаються в секретаріаті, та судових справ для ознайомлення учасникам судового розгляду відповідно до встановленого порядку; 

- готує виконавчі листи у справах;

- оформлює матеріали судових справ і здійснює передачу справ до канцелярії суду відповідно до вимог Інструкції з діловодства;

- виконує інші завдання, визначені Положенням про секретаріат Кролевецького районного суду.

У коридорах суду розміщені інформаційні стенди, на яких міститься корисна для громадян інформація: графіки приймання громадян керівництвом ТУ ДСА України в Сумській області, апеляційним судом Сумської області, Харківським апеляційним адміністративним судом. Правила внутрішнього трудового розпорядку суду. Регламент роботи суду, списки справ, призначених до розгляду у суді, оголошення про надходження апеляційних чи касаційних скарг та подань прокурора, зразки заяв про видачу копій судових документів про надання дозволу на побачення з особами, які тримаються під вартою, витяги з нормативно-правових актів щодо розміру ставок відповідних платежів.

Розміщена на стендах інформація періодично оновлюється.

За станом на 1 січня 2016 року штат суду включає посади: голова суду, чотири посади судді, а також апарат суду, до якого входять посади: керівник апарату суду, заступник керівника апарату суду, консультант з кадрової роботи, консультант суду, головний спеціаліст з інформаційних технологій, п’ять посад помічників суддів, п’ять посад секретарів судових засідань, чотири посади секретарів суду, посада судового розпорядника, архіваріус та прибиральницю.

Працівники Кролевецького районного суду у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про державну службу", Інструкцією з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженою наказом ДСА України №173 від 17.12.2013 року з наступними змінами, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року з наступними змінами, Правилами поведінки працівника апарату суду, затвердженими рішенням Ради суддів України від 6.02.2009 року №33, іншими нормативно-правовими актами, Положеннями про апарат Кролевецького районного суду, про секретаріат Кролевецького районного суду, про канцелярію Кролевецького районного суду, Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Кролевецького районного суду, які є додатком до колективного договору, затвердженого рішенням зборів трудового колективу Кролевецького райсуду від 23 липня 2012 року, рішеннями зборів суддів, а також наказами і розпорядженнями голови суду, наказами керівника апарату суду.

З кінця 2016 року у Кролевецькому районному суді здійснював правосуддя 1 суддя, оскільки 4 судді звільнені у відставку та за власним бажанням. З цього часу, незважаючи на те, що згідно штатного розпису у Кролевецькому районному суді було 3 посади судді, правосуддя здійснював 1 суддя (2 посади вакантні).

У серпні 2020 року Указом Президента України призначено 2 суддів. З цього часу штат суду включає посади: голова суду, 2 посади суддів, а також апарат суду, до якого входять посади: керівник апарату суду, заступник керівника апарату суду, помічник голови суду, 3 посади помічників суддів, головний спеціаліст (по роботі з персоналом), головний спеціаліст з інформаційних технологій, 3 посади секретарів судових засідань, чотири посади секретарів суду, посада судового розпорядника, архіваріус, кур'єр та прибиральниця.